ага, — каже, — значить, соціальним службам? я, — каже він, — вже третій місяць на цій роботі, і не говоріть мені цих дурниць про соціальні служби, мій тато, — каже, — пілот бомбардувальни-
ка, — і той завжди брав із собою пару вогнегасників, пару? — не повірила я, так, — каже, — пару, два, завжди брав із собою на бойові вильоти два вогнегасники, господи, — говорю, — на¬віщо ж йому два? Другий, — каже він, — для протипожежної безпеки, — і що тепер?
І ось він дзвонить у двері, і каже: йо, мем, каже він, добре, що я вас застав, на вулиці, знаєте, таке робиться, третій мі¬сяць — таке робиться, я навіть не знаю, що думати, добре виглядаєте, синку, — говорить вона йому на це, я не добре виглядаю, у мене токсикоз, вітаю вас, — каже він, — вітаю, і з цієї нагоди пропоную вам купити нашу новинку, я знаю, всі перестали довіряти нормальній якості, всі намагаються кинути нас — людей, які дбають про ваш добробут, всі пере¬страховуються і довіряють лише цим чортовим соціальним службам і думають лише про свій чортів траханий порошок, про цей порошок, я вам таке скажу, мем, цей порошок, чортів траханий порошок, його вже дівати нікуди, ну що ви з ним будете робити, не вогнегасники ж ви ним заряджати будете, пральним порошком, а, мем?
Але вона йому на це говорить: послухай, говорить, синку, я самотня вагітна домогосподарка, у мене все є, я купила собі вогнегасник, ось він, червоний, в кутку, бачиш, давай, синку, йди собі з богом, мені не потрібна ваша новинка, знаю я ваші новинки, знову або тостери перегорілі або масажери які-не- будь, мені не потрібні масажери — у мене все є, плюс у мене токсикоз, тому бачити тебе, синку, мені зараз просто неприєм¬но, що тут скажеш?
А він їй на це відповідає: о’кей, мем, зрозуміло, все ясно, мем, тостери вам непотрібні, я розумію — для чого вагітній домогосподарці тостери, правильно?
Правильно, — каже вона.
І навіщо їй масажери з її токсикозом, правильно? — насідає
він.
Так, синку, так.
А як щодо вогнегасників?
В кутку, червоний.
Вам би лише порошку побільше, правильно?
Синку, — нервує вона, — якого порошку, іди собі з богом.
Йо, мем, — продовжує він, — ну, ясно якого: прального порошку, вам же, крім нього, нічого не треба, правильно?
Синку, — просить вона...
І те, що я третій місяць уже чистий, вам просто ні до чого, правильно? Вам це просто нецікаво, з вашим порошком, прав¬да ж, мем? Те, що мій тато, пілот бомбардувальника, означував як кризу соціальних комунікацій — вам це просто нецікаво, правильно?
Синку, — питає вона, — а ти справді чистий?
