синтезованих на базі сальвінорину, психоактивної сполуки, що міститься в різновиді шавлії — сальвії дівіно- рум.
4. Пожвавлення інтересу в культурних колах до змінених станів свідомості — цей пункт перегукується з п. З, і є його дзеркальною протилежністю. Це проявляє себе як переосмис¬лення досвіду психоделіків, використання нових психости- мулюючих препаратів чи зацікавлення нефармакологічними методами зміни (розширення) свідомості. Зараз, судячи з усьо¬го, інтелектуальні еліти західної цивілізації показують нарос¬тання зацікавлення проблематикою змінених станів, надосо- бистісних (трансперсональних, холономних) станів свідомості як реакцію на посилення глобалізаційних, інтегративних про-цесів, загальної деіндивідуалізації, небаченого раніше розкві¬ту споживацької психології. Подібні коливання відбувалися в ранніх шістдесятих (холодна війна — зародження сучасної псі-культури), кінець сімдесятих — початок вісімдесятих (сві¬това економічна криза — виникнення ембієнту), початок де¬в’яностих (великі геополітичні перестановки, загострення військових конфліктів: розвал СРСР, війна в Іраку, конфлікти Ізраїлю і Палестини — ґоа-транс і його «мир, лояльність, лю¬бов». Цікаво, що кожному сплеску наркотизації культури від¬повідає антинаркотичний рух за здоров’я і нефармакологічні методи розширення свідомості.
Таке поводження системи київський вчений В. Шевченко назвав універсальним природним циклом і сформулював його так: усі системи еволюціонують від високоентропійних (хао¬тичних) систем з великим рівнем енергії до високоінформа- ційних систем з низьким рівнем енергії. Осмислюючи відомості про розвиток кожного стилю психоделічної музики, подібну картину ми і спостерігали: малоформалізовані за жанром тво¬ри з великим психоделічним потенціалом перетворюються на чітко класифіковані твори з низьким психоделічним потенціа¬лом.
Одним із найбільших відкриттів музики минулого XX сто¬ліття є музичний семпл. Саме на основі циклічності, серійно¬сті й виникла основна маса сучасних жанрів електронної му¬зики.
Семплерна музика — найкраще відображення основи основ сучасної картини світу. Наш сучасник сприймає світ як ме¬ханізм, або ж як сукупність деталей, які можна відтворити нескінченну кількість разів. Сучасне суспільство — це блочне, детальне суспільство, воно володіє збірно-розбірною струк¬турою. Усе, що це суспільство породжує, також носить збірно- розбірний характер. Таким є бачення, притаманне світові ме¬ханістичних технологій.
Як показує коґнітивна психологія, сприйняття людини теж блочне. Воно схильне впорядковувати сигнали в певні легко впізнавані форми: гештальти. На нашу думку, основні зусилля сучасних електронних музикантів якраз і спрямовані на ламан¬ня всеможливих гештальтів сприйняття. Вся увага не лише
музиканта, але й слухача, спрямована на осмислення роботи сприйняття як такого, на відслідковування того, як малозро¬зумілий тембр, чи тон, чи гармонія починають поволі нагаду¬вати щось віддалено знайоме.
Е с е ї
Отже, нова психоделія — це подолання механістичності, інертності сприйняття. Тут доречним буде пригадати таке по¬няття психології як коґнітивний дисонанс. У вузькому значен- ЮО ні цей стан характеризується зіткненням у свідомості індивіда протилежних інтерпретацій сигналу. Людина намагається по¬долати коґнітивний дисонанс шляхом змінення одної із су¬перечливих інтерпертацій і встановленням відповідності між інтерпретацією і налаштуванням сприйняття. Коли банду¬ра звучить зовсім не так, як вона звичайно звучить (Andrey Kiritchenko «Bandura sings about things»), це виводить сприй¬няття із усталеного ланцюга інтерпретацій. Мікроскопічні збурення сприйняття часто виникають, коли ми чуємо новий тембр і мимоволі пробуємо встановити, на що він схожий. Інтенсивні переживання коґнітивного дисонансу є типовими для психоделічної сесії. Ось як описує свої враження від при¬йому мескаліну Олдос Хакслі:
«Светило солнце, и тени от планок создавали полосатый узор на земле, скамейке и спинке садового стула, стоявшего в этом конце аллеи. (...) В течение, как казалось, неимоверно долгого времени я смотрел, не зная и даже не желая знать, с
