– Виходить, що ваш план на півдорозі перехопив Ебісуносенсей, – сказав Тенґо.
– Так справді можна сказати. Інакше кажучи, його задум узяв гору над нашим планом.
– І ви гадаєте, що Ебісуносенсей зможе успішно погасити цей галас?
– Думаю, що, звісно, зможе. Бо він – людина з глибокими знаннями і самовпевнена. Можливо, йому це під силу. Та навіть якщо цей галас перевершить його сподівання, справа може так просто не скінчитися. Бо навіть у найрозумнішої людини здібності обмежені. А тому краще міцно прив'язуватися ременями.
– Але ж у літаку, який падає, це вже не допоможе.
– Принаймні заспокоїть.
Тенґо мимоволі всміхнувся. Щоправда, безсилою усмішкою. «І в цьому вся суть справи? Не дуже приємної і, можливо, з присмаком парадоксальної дивовижності?» – подумав він.
– Мені прикро, що я втягнув тебе в таку справу. Чесно кажу, – безвиразним голосом сказав Комацу.
– Та мені байдуже. Особливо втрачати мені нічого. Не маю ні сім'ї, ні суспільного становища, ні блискучого майбутнього. Найбільше переймаюся долею Фукаері. Їй тільки сімнадцять.
– Звичайно, й мене це хвилює. Не може не хвилювати. Та хоч би що ми зараз думали, нічого вже не вдіємо. А тому міцно до чогось прив'яжімося, щоб поривчастий вітер не здув. Поки що варто стежити за газетами.
– Зараз я стараюся їх щодня читати.
– Це добре, – сказав Комацу. – До речі, ти не здогадуєшся, де Фукаері могла б бути? Будьякі дані варті уваги.
– Не здогадуюся, – відповів Тенґо. Він не любив брехати. Крім того, Комацу мав сильну інтуїцію. Але цього разу, здається, не помітив, як ледьледь тремтить голос Тенґо. Бо його голову переповнювали власні проблеми.
– Коли що, то знову подзвоню, – сказав Комацу й обірвав розмову.
Поклавши слухавку, Тенґо насамперед взяв склянку й налив у неї віскі «Bourbon» сантиметрів на два. Як казав Комацу, після телефонної розмови треба було випити.
Як завжди, у п'ятницю прийшла заміжня подруга. Дощ перестав, але небо все ще суцільно вкривали сірі хмари. Вони злегка перекусили й забралися в ліжко. Під час сексу Тенґо думав про се, про те, але цим не псував радості від любощів. Вона вміло, як завжди, витягувала з нього статеву жагу, що в ньому накопичилася за тиждень. І сама отримувала від цього повне задоволення. Як здібний бухгалтерексперт з оподаткування, який відчуває глибоку радість від складних операцій з цифрами в рахунковій книзі. Та всетаки вона, мабуть, здогадувалася, що увага Тенґо прикута до чогось іншого.
– Схоже, що віскі значно поменшало, – сказала вона. Її рука, ніби насолоджуючись наслідками сексу, лежала на його міцних грудях. На її безіменному пальці красувалася обручка з блискучою перлиною. Подруга натякала на пляшку «Wild Turkey», що вже давно стояла на шафі. Як більшість жінок, що мають статевий зв'язок з молодшими чоловіками, вона звертала увагу на дрібні навколишні зміни.
– Останнім часом я часто прокидаюся серед ночі, – відповів Тенґо.
– Не кохався?
Тенґо хитнув головою.
– Ні, не кохався.
– Робота просувається добре?
– Поки що успішно. Принаймні
