В халатику, простоволоса,К Вулкану підтюпцем ішла;Вона тайком к Вулкану кралась,Неначе з ним і не вінчалась,Мов жінкой не його була.24 А все то хитрость єсть жіноча,Новинкою щоб підмануть;Хоть гарна як, а все охочаІще гарнійшою щоб буть.Венера пазуху порвалаІ так себе підперезала,Що вся на виставці була;Косинку нарошно згубила,Груднину так собі одкрила,Що всякого б з ума звела.25 Вулкан-коваль тогді трудився,Зевесу блискавку ковав.Уздрів Венеру, затрусився,Із рук і молоток упав.Венера зараз одгадала,Що в добрий час сюди попала,Вулкана в губи зараз черк;На шию вскочила, повисла,Вся опустилась, мов окисла,Білки під лоб — і світ померк.26 Уже Вулкан розм’як, як кваша,Венера те собі на ус;За діло, ну! — бере, бач, наша!Тепер під його підоб’юсь:«Вулкасю милий, уродливий!Мій друже вірний, справедливий!Чи дуже любиш ти мене?»«Люблю, люблю, божусь кліщами,Ковадлом, молотом, міхами,Все рад робити для тебе».27 І підлабузнивсь до Киприди,Як до просителя писець.Їй корчив разні милі види,Щоби достать собі ралець.Венера зачала благатиІ за Енеєчка прохати,Вулкан йому щоб допоміг:Енеєві зробив би збруюІз сталі, міді — золотую,Такую, щоб ніхто не зміг.28 «Для тебе? — ох, моя ти плітко! —Вулкан задихавшись сказав. —Зроблю не збрую, чудо рідко,Ніхто якого не видав;Палаш, шишак, панцир зо щитом,Все буде золотом покрито,Як тульськії кабатирки;Насічка з черню, з образками,І з кунштиками, і з словами,Скрізь будуть брязкальця, дзвінки»29 А що ж, не так тепер буваєПроміж жінками і у нас?Коли чого просити має,То добрий одгадає часІ к чоловіку пригніздиться,Прищулиться, приголубиться,Цілує, гладить, лескотить,І всі сустави розшрубує,І мізком так завередує,Що сей для жінки все творить.30 Венера, в облако обвившись,Махнула в Пафос оддихать,Од всіх в світелці зачинившись,Себе там стала розглядать.Краси пом’яті розправляла,В волоссі кудрі завивала,Ну п’ятна водами мочить.Венера, як правдива мати,Для сина рада все оддати,З Вулканом рада в кузні жить.31 Вулкан, до кузні дочвалавши,Будить зачав всіх ковалів;Свинець, залізо, мідь зібравши,Все гріти зараз ізвелів.Міхи престрашні надимають,Огонь великий розпаляють,Пішов треск, стук од молотів.Вулкан потіє і трудиться,
