І в смуток дуже не вдавайся,Ти гіршії біди видав;Війни кривавой не страшися,А на олимпських положися,Вони все злеє оддалять.А що мої слова до діла,Лежить свиня під дубом білаІ тридцять білих поросят.7 На тім-то берлозі свинотиІул построїть Альбі-град,Як тридесят промчаться годи,З Юноною як зробить лад.Єднаково ж сам не плошайся,З аркадянами побратайся,Вони латинцям вороги;Троянців з ними як з’єднаєш,Тогді і Турна осідлаєш,Все військо виб’єш до ноги.8 Вставай, Енею, годі спати,Вставай і богу помолись,Мене ти мусиш также знати:Я Тибр старий! — ось придивись.Я тут водою управляю,Тобі я вірно помагаю,Я не прочвара, не упир.Тут будеть град над городами,Поставлено так між богами…»Сказавши се, дід в воду нир.9 Еней пробуркався, схопивсяІ духом моторніший став;Водою тибрською умився,Богам молитви прочитав.Велів два човни знаряжати,І сухарями запасати,І воїнів туда сажать.Як млость пройшла по всьому тілу:Свиню уздрів під дубом білуІ тридцять білих поросят.10 Звелів їх зараз поколотиІ дать Юноні на обід;Щоб сею жертвою свинотиСебе ізбавити од бід.Потім в човни метнувсь хутенько,Поплив по Тибру вниз гарненькоК Евандру помочі просить;Ліси, вода, піски зумились,Які се два човни пустилисьЗ одвагою по Тибру плить.11Чи довго плив Еней — не знаю,А до Евандра він доплив;Евандр по давньому звичаю,Тогді для празника курив,З аркадянами веселився,Над варенухою трудився,І хміль в їх головах бродив;І тілько що човни узріли,То всі злякалися без міри,Один к троянцям підступив.12 «Чи по неволі, чи по волі? —Кричить аркадський їм горлань. —Родились в небі ви, чи долі?Чи мир нам везете, чи брань?»«Троянець я, Еней одважний,Латинців ворог я присяжний, —Еней так з човна закричав. —Іду к Евандру погостити,На перепутті одпочити,Евандр цар добрий, я чував».13 Евандра син, Паллант вродливий,К Енею зараз підступив;Оддав поклон дружелюбивий,До батька в гості попросив.Еней з Паллантом обнімавсяІ в його приязнь заставлявся,Потім до лісу почвалав,Де гардовав Евандр з попами,Зо старшиною і панами,Еней Евандрові сказав:14 «Хоть ти і грек, та цар правдивий,Тобі латинці вороги;Я твій товариш буду щирий,Латинці і мені враги.Тепер тебе я суплікую
