технічними характеристиками контрнаступальну операцію, у військовій історіографії відому під кодовою назвою «Позитив». Загіто¬вані комісарами-растафаріанами, червоні хасиди так само погоджуються брати участь у контрнаступі й, завантажив- 179 шись на баржу одного з риболовецьких господарств, почи¬нають форсувати Буг у західному напрямку. Проте після несподіваного нальоту радянської авіації баржу було потоп¬лено і контрнаступ на цій ділянці фронту довелось відклас¬ти на невизначений термін. Натомість передовим частинам ткачів Кінгстона вдалось успішно зім’яти оборонні укріп¬лення супротивника, що складались в основному з румун¬ських штрафбатів, і, отримавши нарешті повноцінний доступ до складів озброєння та готової сировини, безслідно розчи¬нитись у степах Бессарабії. Прикметно, що панцирник «Чер¬вона Абіссінія» піхотинці змушені були залишити в дельті ріки Буг, з огляду на його (панцирника) цілковиту нетранс- портабельність.
Блок НАТО
У повоєнні роки растафаріани України активно включи¬лись у відбудову народного господарства, повернувшись із фронтів Другої світової до мирної праці. Протягом п’ятдесятих років відбувається активна механізація та раціоналізація ви¬робничого процесу, шо дозволяє передовим господарствам репатріантів достроково виконати поставлений перед ними п’ятирічний план і надійно забезпечити себе на майбутнє го¬товою сировиною. Позитивно сприйнявши розвінчання куль-
ту Сталіна та процеси демократизації радянського суспільства, ткачі Кінгстона вже в 60-ті роки починають впроваджувати нові методи ведення сільського господарства, поєднуючи ви¬рощення традиційних для себе сільськогосподарських культур із вирощенням нового для цих земель різновиду харчової ямайської кукурудзи. З початком перебудови колективні гос¬подарства растафаріан Херсонської та Миколаївської областей переймають альтернативні методи господарювання та адмі¬ністративного управління, внаслідок чого виникають перші кооперативи з виготовлення з готової сировини сувенірної продукції, продаж якої допомагає найбільш активним госпо¬дарствам успішно подолати наслідки дефолту й конкурувати з державними підприємствами в умовах ринкової економіки. Проголошення незалежності України відкрило перед раста- манами Херсонщини та Миколаївщини можливість комплекс¬ного та необмеженого доступу до готової сировини, а також забезпечило їх можливістю подальшого вдосконалення вироб¬ничого процесу унікальним за своїми інженерно-технічними характеристиками методом безвідходного споживання та пе¬реробки посівного матеріалу. Багато почесних растафаріан нагороджено всесоюзними та державними преміями, ордена¬ми та медалями. Четверо червоних репатріантів носять горде звання кавалера ордену слави, двоє — ордену трудового пра¬пора, ще один — медаль за успішне форсування ріки Буг у вересні 41-го і серпні 43-го. Прикметно, що на останніх пре-зидентських виборах растамани України масово підтримали кандидата Черновецького, справедливо вбачаючи в ньому ос¬таннього представника абіссінської королівської династії, здат¬ного визволити їх з багатовікових утисків і вивести з-під ва¬вилонського гніту на світлі води Сіону.
Моя культурна революція
і
Історія моїх стосунків з культурою -8- це історія поразок. Будучи від народження дитиною замкнутою і вразливою, я, кожного разу натикаючись на артефакти, розсипані на моє¬му життєвому шляху, боляче різався об гострі кути націо¬нальної культури, об її незачищені поверхні й невідшліфо- вані покриття, проектуючи суспільні негаразди на власну неврівноважену і недоформовану карму. Я ніколи не міг го-ворити про культуру відсторонено й неупереджено, очевид¬но тому, що сприймав її надто інтимно, фрагментарно, так би мовити; моя національна культура — це мої персональні чакри і мій приватний онанізм, про який я теж не можу говорити узагальнено, в контексті національно-визвольних змагань, хоча, може, так було б і краще. Говорячи про куль¬туру, я не можу вживати слова «ми», оскільки не завжди знав, хто сидів у сусідній камері ровд; будь-яка спроба озир-нутись і зробити бодай якісь висновки, як правило, закінчу¬валась тим, що я обертався і починав перераховувати трупи. О’кей, у мене не склалось із культурними стратегіями — із усіх стратегій культурного позиціонування мені була відома лише стратегія підліткового алкоголізму. Що за певних умов теж може сприйматись як культурний
