У шістдесяті роки, передбачаючи неминучий розпад Ра¬дянської імперії, масони Донбасу активно включились в рух дисидентів. Тоді ж особливої популярності серед них набирає ідея внутрішньої еміграції, що приводить багатьох із них в лоно баптизму. З отриманням Україною незалежності розріз¬нені масонські громади, котрі об’єднувались зазвичай навколо баптистських центрів, намагаються пристосуватись до нових соціальних реалій, разом із координаторами баптистського руху на пострадянському просторі зайнявшись оптовою тор¬гівлею та представництвом на території України західних корпорацій. Зокрема, саме масонськими громадами Східної України було відкрито мережу ресторацій макдональдс, у чиє¬му оформленні і до сьогодні легко можна розгледіти рештки франкмасонської символіки, такої ж як і на зелених однодола- рових купюрах США.
* * *
Комуністи України — радикальний політичний рух, нара¬ховує близько 130 тисяч активістів, легальне крило — комуніс¬тична партія України (так звана «КПУ»), проте реальну стра-
Блок НАТО
тегію руху визначають бойові групи (так звані «бородачі Щербицького») — нелегальні збройні формування, що скла¬даються в основному з учнів профтехучилищ та працівників хімічної промисловості. Рух виник на початку 92-го року після розгрому комуністичних сил та проведення новою ук¬раїнською владою кривавої кадрової люстрації, внаслідок чого українські комуністи постали перед дилемою — повернутись 172 ДО традиційних підпільних методів боротьби, зосередившись на пропагандистській та просвітянській діяльності, чи все ж таки спробувати домовитись із новою владою шляхом болю¬чих компромісів. Проти болючих копромісів виступило мо¬лодіжне крило партії (так званий «комсомол»), під час не¬легального (так званого «Ворошиловградсько-Луганського») з’їзду партії запропонувавши третій — найбільш адекват¬ний — варіант партійного будівництва: партія переходить до збройного спротиву, натомість залегалізованим лишається політичне крило (так звана «КПУ»), котре очолюється підстав¬ними особами з числа технічної інтелігенції, що співчуває лівій ідеї. Підставний центральний комітет на чолі з інженером Си- моненком виступає посередником між бойовими групами та органами влади, своєрідним речником ідей повстанців. Проте перед партією постав ряд проблем, перш за все — фінансово¬го характеру. Саме тоді активісти лівого руху, задіяні в хімічну промисловість (так звані «хіміки»), вперше висувають ідею необхідності проведення масових експропріацій, недвозначно стаючи тим самим на позиції лівих есерів. Проти сповзання на позиції соціал-революціонерів рішуче виступають пред¬ставники творчої інтелігенції, котрі підтримують ліву ідею (так звана «група Олійника»), проте «хімікам» удається локалі¬зувати внутрішньопартійний конфлікт за рахунок моральної
ліквідації групи Олійника. Тоді ж бойові одиниці українських комуністів проводять перші експропріації щойноутворених комерційних банків. Усю відповідальність за зухвалу акцію бере на себе КПУ. Чудово розуміючи, що за підставними осо¬бами з центрального комітету насправді стоять люди із «бо¬родачів Щербицького», правоохоронні органи оприлюднюють у суспільстві правдиву інформацію про бойовиків, що допо¬магає політичному крилу комуністів перемогти на парламент¬ських виборах 94-го року.
Тоді ж активісти з-поміж найбільш послідовних і досві- чених «хіміків», виступаючи проти централізації влади в ру¬ках підставного цк, висувають ідею ескалації збройного спро- тиву та створення на базі хімічних підприємств Східної України з їх розгалуженою дистрибуторською мережею Кри- ворізько-Бесарабської Промислової Автономії з адміністра¬тивним центром у місті Щастя (тепер — Луганська область). Проте ідея промислової автономії не знаходить підтримки серед представників групи Олійника передусім з причин від¬сутності на території Червоної Бесарабії промисловості як такої.
На початок 1999 року в активі українських комуністів на¬раховується вже близько 75 експропрійованих банківських резервів, більше сотні випадків нападу на інкасаторів, листо¬нош та дрібних держслужбовців. Кілька банків загалом зму¬шені були згорнути власну діяльність внаслідок експропріацій, здійснених українськими комуністами (так званий «скандал навколо банку «Україна»»). Не маючи змоги самостійно про-тистояти партизанському руху, Асоціація незалежних
