– Ні, я мешкаю в Токіо. Лише домовилася зустрітися тут з подругою. А ви?

– У відрядженні, – відповів чоловік. – Приїхав з Осаки. На нараду. Нарада так собі, незначна, бо головна контора фірми в Осаці, але якщо від нас ніхто не візьме участі, то вона не буде повноцінною.

Аомаме вдавано посміхнулася. «Та мене ваша робота нітрішки не цікавить, – в душі думала вона. – Бо мені сподобалася тільки ваша голова». Але, звичайно, вголос нічого цього не сказала.

– Закінчив одну роботу й захотів перехилити чарку. Завтра до обіду залагоджу ще одну справу й повернуся до Осаки.

– Я також щойно закінчила одну велику роботу, – сказала Аомаме.

– Ого! Яку?

– Про неї не хочеться багато говорити, але це професійна робота.

– Професійна робота… – повторив чоловік. – З якою звичайна людина не впорається. Робота, яка вимагає професійної майстерності й тренування.

«Невже ви – ходячий тлумачний словник „Кодзіен“?» – подумала Аомаме, але й цього разу вголос нічого не сказала. Тільки посміхнулася.

– Ну, можливо, саме така.

Чоловік ще раз ковтнув віскі із содовою, взяв із чашки один горіх і з'їв.

– Мені цікаво, що ж це за робота, але ж ви не хочете про неї розповідати.

Вона кивнула.

– Поки що.

– Може, вона пов'язана з використанням слів? Скажімо, редактора або університетського дослідника?

– Чому ви так думаєте?

Чоловік підніс руку до вузла краватки й ще раз його розслабив. І застебнув ґудзик сорочки.

– Мимоволі подумав. Бо ви, здається, дуже завзято читали грубезну книжку.

Аомаме легенько постукала нігтем по краю склянки.

– Просто я люблю читати книжки. Але робота не має до них жодного стосунку.

– Ну, тоді здаюся. Не можу здогадатися.

– Це правда, – сказала Аомаме. «Можливо, взагалі не здогадаєтеся», – подумки додала вона.

Чоловік несамохіть стежив за нею. Аомаме, вдаючи, ніби щось упало, нахилилась і виставила напоказ ущелину на грудях. Напевне, видніла трохи й форма грудей. І біла сорочка з мережаною облямівкою навколо шиї. Потім вона підвела голову й ковтнула «Cutty Sark» з льодом, що своїми круглими боками дзенькнув об стінки склянки.

– Попросити вам ще одну порцію? Я теж візьму собі.