жадібністю.
Дієго де ла Рата - член шляхетної барселонської родини, увійшов на службу до короля Роберта, коли прибув до Неаполя супроводжуючим Віоланти Арагонської, першої дружини короля Роберта. Обіймав високі посади при Анжуйському дворі (граф Казерти, головний вікарій Провансу, кардинал королівства та ін.). Кілька разів бував у Флоренції з відповідальними дорученнями від Анжуйського двору. Помер у 1328.
С. 359. «…на Йвана… по тій вулиці, де кінські гони одбува-лись» - мова йде про біги (Паліо) на честь святого покровителя Флоренції, що проходили щорічно 24 червня в ті часи від воріт Прато до Порта Кроче центральними вулицями міста. Пізніше вони були заборонені в зв'язку з тим, що вулиці були дуже вузькі й під час бігів калічилось багато людей.
Нонна (Доміна) де Пульчі, двоюрідна сестра мессера Алессіо Рінуччі - названі особи були родичами Антоніо д'Орсо. Оповідка четверта
С. 359. Куррадо Джанфільяцці - Куррадо ді Ванні ді Кафад-жо Джанфільяцці був членом родини банкірів Джанфільяцці, з багатьма представниками якої Боккаччо був знайомий особисто. Куррадо жив приблизно наприкінці XIII століття і відзначався широтою поглядів.
С. 360. Перетола - один з маєтків Куррадо.
Кікібіо - ім'я походить від венеціанського ономатопеїчного слова, що означає «зяблик».
Брунетта - так само звали улюблену служницю Боккаччо. Оповідка п'ята
С. 362. Мессер Форезе da Рабатта - відомий правознавець, викладач у Пізі, гонфалоньєр, посланець Флоренції у Сан-Мінья-то на переговорах з Пізою. Його рід походить із Муджелло (Рабатта - містилась поруч з Борго Сан Лоренцо), у Флоренції мав дім на вулиці Каддерай і капелу у церкві Сант'Аннунціата.
Джотто - Амброзіо ді Бондоне (1266-1337), великий італійський художник і архітектор. З його творів збереглись фрески в Падуї, Флоренції та Ассізі. Боккаччо познайомився з Джотто у Неаполі; Джотто поруч з Данте - єдині представники сучасності, яких Боккаччо ставить на один рівень з античними митцями.
«…в мессера Форезе і в Джотта були маєтки по сусідству, в містечку Муджелло». - і Форезе і Джотто були родом з цього міста, що на північний схід від Флоренції. Оповідка шоста
С. 363. Барончі - родина флорентійських міщан, що мешкали поруч з Санта Марія Маджоре і вирізнялись тупістю.
С. 364. Ламберті і Уберті - дві давні флорентійські родини.
Нері Монніні - точніше, Ванніні - відома флорентійська родина, чиє прізвище походить від імені святого Джованні, заступника Флоренції. Нері - скорочене від Рінієрі.
П'єро ді Фйорентіно - мешканець Борго Сан Мікеле Бер-тельде, неподалік від Санта Марія Маджоре. Оповідка сьома
С. 365. Рінальдо де Пульєзі - Пульєзі була досить відомою у Прато родиною, однак про Рінальдо і Філіппу Пульєзі невідомо нічого.
С. 366. Ладзаріно де Гваццальйотрі - Гваццальйотрі - могутній рід у Прато, палац якого зберігся до наших днів. Оповідка восьма
С. 369. Фреско да Челатіко - ймовірно, Франческо ді Герар-до Фрескобальді; Челатіко - назва маєтку, що йому належав у долині ріки Арно.
Ческа - (від жін. Імені Франческа), дочка Гвідо Фрескобальді, брата Франческо. Оповідка дев'ята
С. 370. Мессер Бетто (тобто, Брунетто, Бруно) Брунеллескі - походив із родини гібеллінів, пізніше став білим гвельфом, а потім очолив чорних гвельфів. Друг Данте і Гвідо Кавальканті.
С. 371. «…гробівці, що нині перенесені до Покрови…» точніше, до церкви Санта Репарата, яка раніше стояла на місці теперішнього флорентійського собору Санта Маріа дель Фйоре. Ті саркофаги за народною традицією належали першим мешканцям Флоренції. Зараз вони зберігаються частково в дворі палацу Медічі-Ріккарді, навколо баптистерія Сан Джованні та в музеї Собору. Залишки древнього храму Санта Репарата можна побачити в крипті собору Санта Марія дель Фйоре. Оповідка десята
С. 372. Чертальдо - рідне містечко Боккаччо.
Ціцерон Марк Тулій (106-47 до н.е.) - славнозвісний римський оратор.
Квінтіліан Марк Фабій (35-95) - визначний римський теоретик ораторського мистецтва.
С. 373. Брагоньєра, Піцціні - прізвища досі існуючих у Чертальдо родин,
Ліппо Топпо - художник, про якого оповідали, що він одпи-сав своїм спадкоємцям кілька тисяч флоринів, яких у нього ніколи не було.
Арістотель (384-322 до н.е.) - грецький філософ і вчений, шанований у добу середньовіччя.
Сенека (3-65) - римський філософ-стоїк і драматург.
С. 376. Святий Герард Вілламанський (1174-1267) - один з найдавніших францисканців, можливо, був прийнятий особисто Франциском до ордену.
Герард ді Бонсі - однин з найавторитетніших членів цеху вовнярів.
С. 377. Тропар - церковний спів на честь якогось святого.
Оповідка перша
С. 384. Лоттерінгі - деякі представники цієї родини дійсно жили у XIV ст. у Флоренції і працювали кур'єрами компанії Барді. Згадки про Джанні Лоттерінги не лишилося.
Кант - релігійна пісня.
С. 385. Монна Тесса, дочка Манучча з Кукулії - Мануччо - скорочене від Аламанно; Кукулія - назва канту на честь Мадонни собору Сан-Фредіано, отже прізвище жінки вказує на район міста, з якого вона була родом. Тесса - скорочення від Контесса.
Пеголотті - флорентійська родина, багато членів якої працювали агентами компанії Барді. Нері - скорочене від Рініері.
Камерата - містечко на південних схилах ф'єзоланських пагорбів.
Ф'єзоле - містечко поруч з Флоренцією.
«Федеріго мав дивитись на виноградник при її садибі: як побачить ослячий череп на тичці…» - тосканський звичай виставляти ослячий череп на городі бере свій початок у сивій давнині, можливо, це один з етруських забобонів, за яким цей знак мав оберігати землю і задобрювати божество плодючості.
С. 387. Джанні ді Нелло - реальна особа, аптекар, жив він, однак, не біля Сан-П'єтро Маджоре, а біля Сан-Донато де'Век-кієтті. Оповідка друга
С. 387. Перонелла - жіноче ім'я, що не рідко зустрічалося в Неаполі часів Боккаччо.
С. 388. Аворіо - неаполітанська вулиця, неподалік від Генуезької лоджії
Джаннелло Скріньяріо - ймовірно, один із братів Скріньяріо, що жили саме в тих краях. Скріньярі - родина землевласників, що досягла свого розквіту за часів панування у Неаполі Джованні і Луїджі ді Таранто.
С. 389. Святий Галеон - неподалік від кварталу, в якому жила Перонелла, і справді існувала капела святого Еукаліона або Га-леона. Оповідка третя
С. 392. «…ні святий Домінік, ані святий Франціск не мали по чотири ряси…» - випади Боккаччо проти духівництва найбільше зачіпають францисканців і доменіканців, і ніколи не торкаються улюблених автором августинців.
С. 394. Святий Амброзій - мається на увазі не Святий Амб-розій покровитель Мілана, а Блаженний Амброзій зі Сієни (1220- 86), якому в 1288 році у місті була присвячена капела. Оповідка четверта
С. 395. Тофано - скорочене від Крістофано. Це ім'я було досить розповсюдженим у місті Ареццо, отже не можна знайти історичного прототипу героя. Але на віа делл'Орто - навпроти будинку Петрарки - зберігся віковий колодязь, який називають колодязем Тофано,
Монна Гіта - теж розповсюджене ім'я; Гіта - скорочене від Маргарита. Оповідка п'ята
С. 400. Аріміно - латинська назва міста Ріміні. Оповідка шоста
С. 405. Мессер Ламбертуччо - ймовірно, Боккаччо мав на увазі Ламбертуччо ді Гіно Фрескобальді, батька поета, прибічника нового стилю Діно Фрескобальді. Оповідка сьома
С. 409. Галуцці - досить відома в Болоньї родина, однак про Егано деТалуцці відомостей немає. На той час Егано було досить розповсюдженим іменем у місті. Оповідка восьма
С. 413. Аррігуччо Берлінгієрі - досить відома родина купців, з якої у XIV столітті походили кілька пріорів і
