Стр. 17

Сьогодні ж та­кий день: усе мо­же про­пас­ти! І хуст­ку кар­та­ту, по­жа­лус­та!

Явдокія Пи­липівна. Та надіну вже, що з то­бою ро­би­ти? (Пішла).

Проня (до бать­ка). Ай, ай! Ви без чо­бо­та?!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Ой, ли­хо! Це ка­торж­на Хим­ка взя­ла до са­мо­ва­ря та й не при­нес­ла!

Проня. Та скиньте мені за­раз той дра­ний ха­лат!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Що ж, ха­лат як ха­лат, вис­лу­жив свою служ­бу!

Проня. І то­го не хо­че­те для доч­ки зро­би­ти?!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Та іду вже, іду…

Проня (до Хим­ки). А ти чо­го стоїш? Ка­ди!

Химка. Та вже так по­ка­ди­ла, що всі чор­ти повтіка­ли б з ха­ти, як­би бу­ли!

Проня. Ка­ди! Ка­ди!

Химка. Ка­хи, ка­хи! Цур йо­му, аж у горлі ду­шить! (Пішла у кух­ню).

Вихід XI

Проня са­ма.

Проня (з од­чаєм). Гос­по­ди, чи все ж у ме­не на своїм міс­ці? Чи по-модньому? Ой, ма­мо моя, бран­со­ле­та за­бу­ла на­діти! (Біжить до шух­ля­ди й надіва). Чи ша­лю, чи мантил­ю? Не знаю, що мені більш до ли­ця?… Або, мо­же, й те й дру­ге? Так! Не­хай ба­чить! А книж­ки й не­ма! Ко­ли тре­ба, то як на злість! І, пев­но, знов за­нес­ла ота ка­торж­на Хим­ка до кухні, щоб пи­ро­ги на лист­ках сад­жа­ти! Ось, сла­ва бо­гу, знай­шла який­сь ка­ва­лок… Все од­но! Ху, гос­по­ди, як у ме­не тіпається сер­це. Аж пу­кет по гру­дях ска­ка!… (За­ду­мується, по­зи­ра­ючи в дзер­ка­ло). Як би йо­го прий­ня­ти: чи хо­дя­чи, чи сто­ячи, чи си­дя­чи? Ні, кра­ще ле­жа­чи, як і на­ша ма­да­ма в пенціоні прий­ма­ла сво­го лю­без­но­го. (Бе­ре книж­ку й ля­гає на ди­вані). Ей, Хим­ко, про­си!

Химка. Чо­го про­си­ти?

Проня. Па­ни­ча клич!

Химка. Так би й ка­за­ли! (Пішла).

Вихід XII

Голохвостий і Про­ня.

Голохвостий (вхо­дить том­но; у шляпі, ру­ка­вич­ках і при паличці: потирає час­ти ру­ку об ру­ку). Честь імєю, за велик­оє щас­тя, од­ри­ка­мен­ду­ва­тись у собст­веннім вашім до­му!

Проня мов­чить.

Нікого нєту! Ні, Про­ня Про­ко­пов­на тут! (Одкаш­лює). Мой най­ниж­чий пок­лон то­му, хто в цьому до­му, а пе­ред усього вам, Про­ню Про­ко­пов­но! (До се­бе). Що во­на, чи не спить ча­сом? (Одкаш­лює дуж­че) . Го­рю, па­лаю од щас­тя і та­ко­го ра­з­но­го, ми­лая мам­зе­ля, што вид­жу вас на собст­веннім по­лу…

Проня (ски­нув­ши очі). Ах, це ви? Бонд­жур! А я так зачи­талась! Мер­си, што прий­шли… Ма­монька, па­понька, ґоспо­дин Го­лох­вас­тов прий­шол, по­жа­луй­те!

Голохвостий. Ви ж ме­ня од­ри­ко­мен­дуй­те, по­жа­лус­та!

Проня. Ав­жеж.

Вихід XIII

Т і ж, старі Сірки й Хим­ка.

Сірчиха у ку­меднім чеп­чи­ку і хустці. Сірко у довгім сюр­туці і ве­ликій хустці на шиї, ви­хо­дять і низько кла­ня­ються.

Проня. Ри­ко­мен­дую вам мо­го хо­ро­шо­го зна­ко­мо­го.

Голохвостий (кла­няється з прис­ту­ком). Сви­рид Петро­вич Го­лох­вас­тов з собст­вен­ною пер­со­ною. Поз­вольте до ру­ч­ки? (Цілує).

Явдокія Пи­липівна. Ду­же раді! Вас уже так хва­ли­ли до­ч­ка на­ша, Про­ня Про­ко­пов­на… Ду­же раді, про­си­мо!

Голохвостий. Про­ня Про­ко­пов­на по ан­гельской до­бро­тє, так і понімаєм, мерсі! (До Про­ко­па Сви­ри­до­ви­ча). Честь імєю ри­ко­мен­ду­вать се­бя: Сви­рид Пет­ро­вич Голох­вастов!

Прокіп Сви­ри­до­вич. Ду­же, ду­же ра­дий, що ба­чу розумн­ого чо­ловіка; ро­зум­но­го чо­ловіка пос­лу­хать - ве­ли­ка втіха! (Тричі цілує). Ду­же раді! Про­си­мо, сідай­те!

Проня (том­но). От крес­ло; про­шу, мусью!

Всі сіда­ють; Го­лох­вос­тий на кріслі ко­ло неї ж нап­ра­во; на­ліво ж на дзиґли­ках старі Сірки. Хим­ка ви­зи­ра з пе­карні; яка хви­ли­на - ти­хо.

Прокіп Сви­ри­до­вич. Поз­вольте спи­та­ти: ви си­нок по­кі­й­но­го Пет­ра Го­лох­вос­то­ва, що ци­люр­ню дер­жав за Ка­на­вою?

Проня. Ви, па­понько, не знать как го­во­ри­те: їхня хва­милія Го­лох­вас­тов, а ви ка­ко­гось хвос­та впле­ли!

Голохвостий. Да, моя хвамілія на­ти­ральна - Галахвас­тов, а то не­об­ра­зо­ван­на муж­ва ко­вер­каєть.
Вы читаете ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату

Материалы, присутствующие на сайте, получены с публичных (широкодоступных) ресурсов. Если вы обладаете авторским правом на какую либо информацию, размещенную на сайте onlinereadsfree.com и не согласны с её общедоступностью в будущем, то мы согласны рассмотреть предложения по удалению определенного материала, а также обсудить предложения о договоренностях, разрешающих использовать данный контент. Мы не отслеживаем действия пользователей, которые самостоятельно выкладывают источники текстов, являющиеся объектом вашего авторского права. Все данные на сайт, загружаются автоматически, не проходя заранее отбора с чьей либо стороны, что является нормой в мировом опыте размещения информации в сети интернет.

Не смотря на это, при возникновении у Вас вопросов касательно ссылок на информацию, размещенную на нашем сайте, правообладателями которой Вы являетесь, просим обращаться к нам с интересующим запросом. Для этого требуется переслать е-mail на адрес: admin@onlinereadsfree.com. В письме настоятельно рекомендуем подать такие сведения : 1.Документальное подтверждение ваших прав на материал, защищённый авторским правом: отсканированный документ с печатью, либо иная контактная информация, позволяющая однозначно идентифицировать вас, как правообладателя данного материала. 2. Прямые ссылки на страницы сайта, которые содержат ссылки на файлы, которые есть необходимость откорректировать.

Все права защищенны onlinereadsfree.com