Знову мовчанка.

– Вона досі кілька разів повторювала ці слова, – сказала стара пані. – Карлики. А що це означає, невідомо.

У цих словах учувалося щось зловісне. Вуха Аомаме сприймали цей неголосний звук наче далекий гуркіт грому.

– Може, карлики завдали їй шкоди? – спитала вона.

Господиня хитнула головою.

– Не знаю. Та хоч би там що, карлики, напевне, мають для неї важливе значення.

Дівчина поклала на стіл свої маленькі руки й, не змінюючи пози, своїми прозорими очима втупилася в одну точку простору.

– А що, власне, сталося? – спитала Аомаме господиню. І та почала загалом спокійно розповідати:

– Видно сліди ґвалтування. Причому неодноразового. Між ногами і в піхві – кілька жахливих рваних ран, пошкоджена й матка. Бо всередину її недорозвинених статевих органів удирався дорослий чоловік. А тому сильно поруйнував слизову оболонку матки – місце прикріплення заплідненої яйцеклітини. Лікар дійшов висновку, що, ставши дорослою, дівчина навряд чи зможе завагітніти.

Здавалось, що стара пані навмисне перед дівчиною викладає такі яскраві подробиці. Цубаса слухала все це мовчки. Вираз її обличчя ніби й не змінювався. Тільки інколи вона злегка ворушила ротом, але звуків не видавала. Справляла враження людини, яка з чемності слухає розповідь про когось незнайомого, що живе десь далеко.

– Та річ не тільки в цьому, – вела далі господиня. – Навіть якщо якимось чином функція матки буде відновлена, то, напевне, дівчина ніколи не захоче мати з будьким статевих стосунків. Бо, судячи з жахливих пошкоджень, неодноразово зазнала нестерпного болю. Згадка про нього так просто не зникне. Ви мене розумієте?

Аомаме кивнула. Міцно сплетені пальці обох її рук лежали на колінах.

– Інакше кажучи, готовим до запліднення її яйцеклітинам нема куди спускатися. Вони… – Зиркнувши на дівчину, господиня вела далі: – …вже стали безплідними.

Аомаме не знала, наскільки Цубаса розуміє зміст розповіді. Та незалежно від цього, вираз її обличчя видавав, що вона начебто перебуває десьінде. Принаймні не тут. Здавалось, її душа замкнена десь у маленькій темній кімнаті.

Господиня пояснювала:

– Не можна казати, що єдиний сенс життя жінки полягає в тому, щоб завагітніти й народити дитину. Кожна людина вільна обирати, як їй жити. Але, як не крути, нікому не дозволено силоміць позбавляти жінку такого природного права.

Аомаме мовчки кивнула.

– Ясна річ, не дозволено, – повторила стара пані. Аомаме відчула, що її голос злегка тремтить. Здавалось, вона вже не може стримати своїх почуттів. – Ця дівчина сама звідкись утекла. А як – не знаю. Але більше їй ніде дітися. Бо нідеінде не може бути в безпеці.

– Вона десь має батьків?

Стара пані нахмурилась і легенько постукала нігтями по столу.

– Відомо, що десь має. Але це вони дозволили скоїти з нею такий огидний вчинок. Коротко кажучи, дівчина втекла від них.

– Тобто батьки дозволили, щоб хтось ґвалтував їхню дочку? Ви це хочете сказати?

– І не тільки дозволили. А навіть заохочували.