Наперед стоя калавуру,Який у її мосці єсть:Чума, война, харцизтво, холод,Короста, трясця, парші, голод;За сими ж тут стояли в ряд:Холера, шолуді, бешихаІ всі мирянські, знаєш, лиха,Що нас без милости морять.46 Іще ж не все тут окошилось,Іще брела ватага лих:За смертію слідом валилосьЖінок, свекрух і мачух злих.Відчими йшли, тесті-скуп’яги,Зяті і свояки-мотяги,Сердиті шурини, брати,Зовиці, невістки, ятровки —Що все гризуться без умовки —І всякі тут були кати.47 Якіїсь злидні ще стояли,Жовали все в зубах папір,В руках каламарі держали,За уха настромляли пір.Се все десятські та соцькії,Начальники, п’явки людськіїІ всі прокляті писарі;Ісправники все ваканцьові,Судді і стряпчі безтолкові,Повірені, секретарі.48 За сими йшли святі понури,Що не дивились і на світ,Смиренної були натури,Складали руки на живіт;Умильно богу все молились,На тиждень днів по три постилисьІ вслух не лаяли людей;На чотках мир пересуждалиІ вдень ніколи не гуляли,Вночі ж було не без гостей.49 Насупротив сих окаянницьКвартал був цілий волоцюг,Моргух, мандрьох, ярижниць, п’яницьІ бахурів на цілий плуг;З обстриженими головами,З підрізаними пеленами,Стояли хльорки наголо.І панночок фільтіфікетних,Лакеїв гарних і дотепних,Багацько дуже щось було.50 І молодиці молоденькі,Що вийшли заміж за старих,Що всякий час були раденькіПотішить парнів молодих;І ті тут молодці стояли,Що недотепним помагалиДля них сімейку розплодить;А діти гуртові кричали,Своїх паньматок проклинали,Що не дали на світі жить.51 Еней хоть сильно тут дививсяТакій великій новині,Та вже од страху так трусився,Мов сидя охляп на коні.Побачивши ж іще іздалі,Які там дива плазовали,Кругом, куди ні поглядиш,Злякавсь, к Сивиллі прихилився.Хватавсь за дергу і тулився,Мов од кота в коморі миш.52 Сивилла в дальший путь таскала,Не баскаличивсь би та йшов;І так швиденько поспішала,Еней не чув аж підошов,Хватаючися за ягою;Як ось уздріли пред собоюЧрез річку в пекло перевіз.Ся річка Стиксом називалась,Сюди ватага душ збиралась,Щоб хто на той бік перевіз.53 І перевізчик тут явився,Як циган, смуглой цери був,Од сонця ввесь він попаливсяІ губи, як арап, оддув;Очища в лоб позападали,
