Устя. Чого це ваші до Секлити на іменини не прийшли? А там сватання було: просватали Галю за Голохвостого.
Химка. Тю на вас!
Устя. Ти, дівко, не тюкай, а слухай! Пропили ми навіки Галю, а Голохвостий найняв катеринку та аж сюртука скинув, так вибивав тропака.
Химка. Брехня!
Устя. Що ти мені брехню завдаєш? Стара вже я, дівко, щоб брехати; то, може, твоя мати брехала, як на лавці лежала!
Ті ж і Марта.
Марта (засапавшись)
Устя. А що, не казала? Брехня?
Химка. Та що це ви мелете? Про якого Голохвостого?
Устя. Про Голохвостого - цилюрника, сина того, що за Канавою був!
Марта. Та він же один на весь Подол; другого Голохвостого немає!
Химка. Так той же самий Голохвостий сьогодні вінчається з Пронею!
Устя і Марта (сплеснувши руками)
Химка. Та хіба не бачите, які тут прибори йдуть до весілля… Через них уже мені хоч руки й ноги одкидай!
Устя. Матінко моя, оце штука!
Марта. Ну й бешкет!
Устя. Та чи ти часом не дуриш нас?
Xимка (показує у вікно)
Устя (глянувши)
Марта (за нею)
Устя. Так побіжім зараз до тітки Секлити сказати!
Марта. А побіжім! От буде халепа!
Устя. А буде! (Стикається лобом з Меронією)
Xимка (сміючись)
Ті ж і Меронія.
Меронія (спотикаючись і шкандибаючи)
Xимка. Амінь!
Меронія. Чи чули? Галю просватали за Голохвостого!
Марта. Спізнилась!
Устя. Він, чуєте, сьогодні вінчається з Пронею!
Меронія. Ой, гріх який!
Марта і Устя. Ми йдем до Секлити зараз звістити.
Меронія. І я з вами. Ой, не біжіть тільки так, бо я не зійду: у мене ноги покалічені! Ой, не біжіть-бо! (Вибіга за ними)
Xимка (сміючись у вікно)
Химка, Настя і Наталка. Настя й Наталка виходять повбирані, але по-міщанськи.
Настя. Добридень вам! А Проня прибралась уже?
Xимка. З досвіта ще!
Наталка. А де ж вона?
Химка. Та отам десь пошелепалась замітати двір. (Виходить)
