Секлита. Їж, на їж, то повірю!
Голохвостий. Та мене ж од тієї землі скорчить, то і чоловіка вашій дочці не буде!
Секлита. Та ви брешете! Присягніться мені хоч на Братській!
Голохвостий. Нехай мене покарають всі печерські святі! Нехай мене покриє великий лаврський дзвін, коли я брешу.
Секлита. Ні, таки присягніть навколішках до Братської!
Голохвостий (набік)
Секлита. Ну, тепер вірю, тепер вірю!
Голохвостий (обтрушує штани; тихо)
Секлита. Про мене, просимо; тільки за моєю Галею нічого нема - знайте!
Голохвостий. Нащо мені? І свого досталь! Аби Галя!
Секлита. Так заходьте ж; раді будемо!
Голохвостий. А де ж ваша хата?
Секлита. Зараз за яром. Спитайте Секлиту Лимариху: увесь Подол зна. Глядіть же, не обдуріть; а то і живим не випущу! Од Лимарихи не сховаєтесь!
Голохвостий. Та буду ж, буду!
Секлита виходить.
Голохвостий сам.
Голохвостий (озирається)
Завіса
ДІЯ ДРУГА
Велика світлиця Сірків, по-міщанськи, але з претензією вбрана. Одні двері в кімнату, наліво - в пекарню, просто - вхідні.
Явдокія Пилипівна сама.
Явдокія Пилипівна (сидить коло столу і обмахується хусткою)
Прокіп Свиридович (обзивається з кімнати)
Явдокія Пилипівна. Ач, потягається, а якби я потягалася, то й гримав би! Та воно в свято і годиться поспати, менче гріха: як не спиш, то почнеш судити кого абощо, а воно і є спокуса… Та чого він не йде? Скучно самій. Проня пішли кудись, та вони не люблять з нами і говорити… Прокопе Свиридовичу, та вставай-бо!
Явдокія Пилипівна і Прокіп Свиридович.
Прокіп Свиридович (виходить потягаючись)
Явдокія Пилипівна. А як же мені про те знати! Хіба в мене твій рот?
Прокіп Свиридович. От бач, ти й не знаєш, чим мені догодити, а мене, як тебе не бачу, то й сум бере!
Явдокія Пилипівна. Добрий сум! Пішов в свою кімнату та й хропе, аж кімната дрижить, а я тут сама горюю: нема до кого й слова промовити.
Прокіп Свиридович. Скучила? Як ми бралися, то гули, як голубочки, і до смерті будемо густи: гулю-гулю, моя старесенька!
Явдокія Пилипівна. Забуркукав, мій сивесенький! (Присовується ближче і поправля йому чуба)
Прокіп Свиридович. А чи пам'ятаєш, Явдоню, як я присватувавсь до тебе? Як я тоді вертівся коло тебе!