– Можна. Все можна говорити, – відповіла Аюмі.

– Якщо так, то я хотіла б попросити одну річ. Бо не пригадала нікого іншого, хто мені допоміг би.

– Гаразд. Я не знаю, чи зможу стати вам у пригоді, але, в усякому разі, кажіть.

– Знаєте секту «Сакіґакі»? Її штабквартира в горах префектури Яманасі.

– «Сакіґакі»?.. – перепитала Аюмі. І секунд десять обшукувала закутки пам'яті. – Так, здається, знаю. Начебто релігійна комуна, до якої раніше належала екстремістська група «Акебоно», яка брала участь у збройній сутичці з поліцією префектури Яманасі. В цій перестрілці загинуло троє з префектурної поліції. На жаль. Однак «Сакіґакі» не причетна до цього інциденту. Після сутички в ній провели розслідування, але нічого не виявили. То що вас цікавить?

– Хочу знати, чи після збройної сутички «Сакіґакі» не була замішана в якійсь справі. Кримінальній або цивільній. Однак як проста громадянка я не знаю, як до цього докопатися. Геть усіх газет зменшеного формату прочитати я не можу, тож подумала, чи не зуміла б це з'ясувати поліція своїми засобами.

– Це просто й швидко можна зробити за допомогою комп'ютера… Так хотілося сказати, але, на жаль, японська поліція ще не комп'ютеризована до такої міри. Гадаю, що практичного використання комп'ютерів доведеться чекати кілька років. А тому наразі, якщо хочете про це дізнатися, доведеться попросити поліцію префектури Яманасі, щоб прислала поштою копію відповідного матеріалу. Але перед тим нам треба написати письмовий запит на такий матеріал й отримати на це дозвіл начальства. Ясна річ, потрібно точно пояснити причину свого зацікавлення. Бо, що не кажіть, поліція – державна установа. За кожну складну послугу бере плату.

– Невже? – здивувалася Аомаме. І зітхнула. – Ну, тоді поставимо на цьому крапку.

– А навіщо вам ця інформація? Може, хтось з ваших знайомих замішаний в історії із «Сакіґакі»?

Аомаме на мить завагалася, але врештірешт вирішила чесно розповісти.

– Щось у такому роді. З приводу ґвалтування. На теперішньому етапі я ще не можу докладно сказати, але йдеться про насильство над дівчиноюпідлітком. Я маю інформацію, що під прикриттям релігії чиниться організоване ґвалтування.

Аомаме відчула, що Аюмі злегка нахмурилася.

– Що, ґвалтування дівчатпідлітків? Це ж неприпустимо.

– Авжеж, неприпустимо, – погодилася Аомаме.

– Дівчат якого віку?

– Десятирічного або й меншого. Таких, які ще не мали першого місячного.

На тому кінці телефонної лінії на якийсь час Аюмі замовкла. Потім одноманітним голосом сказала:

– Зрозуміло. Коли так, то щось придумаю. Почекаєте дватри дні?

– Добре. Чекатиму дзвінка.

Після недовгої сякоїтакої розмови Аюмі сказала:

– Ну, бувайте, пора знову на пост.